#20 – Конструктори, деструктори та вказівник this

Конструктор класу – дуже зручний і за своїм виглядом схожий зі звичайними функціями. Завдяки конструктору ми можемо встановити значення для об'єкта відразу при його створенні.

Конструктор повинен мати однакову назву з класом. Приклад створення конструктора показаний нижче:

class Book {
private:
	int pages;
	float weight;
public: 
	char name;

	void getInfoBook () {
		cout << "У книзі " << name << " знаходиться " << pages << " сторінок. " << endl;
		cout << "При цьому вона важить " << weight << endl;
	} 
 
	Book (int _pages, float _weight) {
		pages = _pages;
		weight = _weight;
	}
 
	Book (int _pages, float _weight, char _name) {
		pages = _pages;
		weight = _weight;
		name = _name;
	}
};

В одному класі може бути відразу кілька конструкторів. Створивши кілька конструкторів, ми можемо передавати різну кількість параметрів при створенні об'єкта.

Компилятор сам визначає який конструктор необхідно використовувати в залежності від переданих параметрів і їх типів даних. 

У коді вище змінні йдуть з модифікатором доступу private. Справа в тому, що всі змінні краще робити або private, або protected. Доступ до змінних повинен здійснюватися тільки за допомогою методів і конструкторів. Доступ до полів напряму повинен бути закритий.

Додатково створимо два об'єкти і виведемо інформацію:

int main() {
	Book sherlock_holms(460, 1.7f); // Використовуємо 1 конструктор
	sherlock_holms.name = 'S'; // Встановлюємо вручну значення для name
	sherlock_holms.getInfoBook ();
 
	Book green_mile(750, 2.8f, 'G'); // Використовуємо другий конструктор
	green_mile.getInfoBook ();
 
	return 0;
}

Оскільки змінна name має public модифікатор доступу, то ми можемо звертатися до неї окремо. Краще так не робити і для неї теж встановити модифікатор private.

Також конструктор може не приймати параметрів. У такому випадку при створенні об'єкта нічого не треба додатково передавати.

Вказівник this

Завдяки вказівнику this ми можемо точно вказати звідки беруться дані. При роботі з даними всередині одного класу часто необхідно звертатися до полів або методів самого класу. Щоб не виникало конфліктів імен, можна використовувати вказівник «this».

Приклад роботи:

class Some {
private
	int test;

public:
	void set (int test) {
		this->test = test;
	}
};

При використанні вказівника цей код не викличе помилок і все буде оброблено коректно.

Деструктори

class Some {
public:
	~Some () {
		cout << "Робота з об'єктом завершена.";
	}
};